Чи потрібна Україні спеціальна економічна прокуратура

Депутати пропонують (законопроєкт №11087) створити в Україні новий наглядовий правоохоронний орган – Спеціалізовану економічну прокуратуру. За задумом, СЕП має здійснювати процесуальний нагляд у кримінальних провадженнях Бюро економічної безпеки (БЕБ), для чого її потрібно виокремити зі структури Генпрокуратури. Таким чином автори пропонують навести лад у розслідуваннях економічних злочинів, чим після запланованого реформування має займатися виключно БЕБ – як єдиний профільний правоохоронний орган. Бо зараз підслідні Бюро справи, мовляв, хто тільки не розслідує: і ДБР, і Нацпол, і НАБУ, і економічні підрозділи СБУ...

Створення СЕП, за задумом, має стати логічним продовженням реформування БЕБ. Але при цьому жодної згадки про потребу у такому відокремленому органі прокурорського нагляду немає ні в домовленостях з міжнародними партнерами, ні у Плані для реалізації програми «Ukraine Facility», оприлюдненому Міністерством економіки. Тому опитані Укрінформом експерти й налаштовані досить скептично.   

НАВІЩО УКРАЇНІ НОВИЙ ОРГАН ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ  

Хоч автори ініціативи й переконані у тому, що окрема СЕП підвищить ефективність БЕБ, однак визнають – ризики недостатньої компетентності та доброчесності «економічних» прокурорів також залишаються. Мовляв, нинішньої спеціалізації прокурорів у складі Генпрокуратури (у профільному управлінні Офісу ГПУ працюють 43 прокурори та 5 адміністративних співробітників, ще 108 працівників – у відповідних відділах обласних прокуратур) може бути недостатньо. Як приклад, наводять нинішню ситуацію, коли значна частина підслідних БЕБ справ розслідуються іншими правоохоронними органами, а прокуратура не бачить у цьому жодних процесуальних порушень.  

«За даними офіційної статистики Офісу Генерального прокурора, у 2023 році було зареєстровано 914 кримінальних проваджень за ст. 212 ККУ (ухилення від сплати податків). На стадії досудового розслідування було припинено 56 кримінальних проваджень, з яких 55 – за відсутністю складу/події кримінального правопорушення. Проваджень, у яких особам повідомили про підозру, – лише 50. Навіть за цією статтею із 914 всіх облікованих торік кримінальних проваджень, у 216 (24%) досудове розслідування здійснювалося не БЕБ», - йдеться в Пояснювальній записці до законопроєкту. 

Автори вважають, що така статистика може свідчити не лише про недостатньо ефективну роботу БЕБ у розслідуванні економічних злочинів, а й про неефективний процесуальний нагляд за додержанням законів під час розслідувань цих злочинів.

«Спеціалізована економічна прокуратура має розв’язати цю проблему. Прокурори СЕП ухвалюватимуть рішення про підслідність у спірних ситуаціях. Тобто, будуть гарантами того, що економічні злочини реально розслідуватиме лише один орган, як і було задумано», – вважає співавтор законопроєкту, перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

При цьому, відокремлений підрозділ, за його словами, можна буде сформувати на базі профільного управління Офісу генпрокурора та відділів обласних прокуратур. «СЕП дозволить реорганізувати вже наявні відділи прокуратури в незалежний від політичного впливу підрозділ», – переконаний народний обранець.

Автори законопроєкту наголошують: жодних додаткових фінансових витрат реорганізація не потребує. Хоча й визнають, що про автоматичний перехід чинних «економічних» прокурорів у СЕП не йдеться, лише через прозорий кадровий конкурс.

Передбачається, що керівник СЕП адміністративно підпорядковуватиметься Генеральному прокуророві, а мінімальна штатна чисельність СЕП складатиме 15% від штату БЕБ, який після реформи планується обмежити 4 тисячами людей. Тобто, «в ідеалі» у штаті СЕП має бути до 600 співробітників. Це при тому, що зараз у профільних відділах Генпрокуратури налічується 156 економічних прокурорів. Тож без додаткового фінансування, попри твердження авторів законопроекту, вочевидь, не обійтися.

Ще на деякі невідповідності та можливі проблеми звернули увагу експерти, до яких Укрінформ звернувся по коментарі.

СТВОРЕННЯ НОВОЇ СТРУКТУРИ БЕЗ ІДЕОЛОГІЧНИХ ЗМІН НЕ ДОПОМОЖЕ – ЕКСПЕРТНА ДУМКА

Керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС Ілля Несходовський погоджується, що ситуацію з підслідністю економічних злочинів давно вже час виправити. Адже пов’язані із цим невизначеності та різночитання додають ризиків зловживань та тиску на бізнес. Однак немає гарантій, що з появою СЕП ці ризики зникнуть самі собою.

«Питання, радше, у відповідальності самої Генеральної прокуратури. Чи потрібен нам окремий наглядовий орган, який би спеціалізувався на економічних злочинах? Вважаю, що ні. Адже, за законом, ГПУ має займатися усіма питаннями, економічними правопорушеннями, у тому в числі. Виняток – Спеціалізована антикорупційна прокуратура. Її автономність та незалежність – запорука ефективної боротьби з корупцією. «Подрібнення» ж решти наглядових функцій ГПУ вважаю недоцільним», - наголосив експерт у коментарі Укрінформу. 

Він акцентує увагу на проблемі недовіри до правоохоронної системи країни загалом. Мовляв, повернути цю довіру, створивши чергову, нехай і сформовану на конкурсних засадах, інституцію, неможливо.

«На жаль, багато хто йде в силові органи не заради здійснення правосуддя та виконання делегованих державою функцій, а часто – заради збагачення. За таких обставин не має значення, чи вони працюватимуть в економічному управлінні «загальної» прокуратури, чи у спеціалізованому відокремленому підрозділі. Так чи інакше – вони шукатимуть можливості збагатитися», - вважає Несходовський.

Натомість, на його думку, краще забезпечити належний нагляд за діяльністю прокуратури. У тому числі, і з боку громадськості.

«Потрібні об’єктивні внутрішні перевірки, які вивчатимуть, на якій підставі порушувалася та чи інша справа, потрібне невідворотне покарання прокурорів, які віддавали неправомірні накази, що призвели до негативних наслідків. Зрештою, треба суворо карати тих, хто винен у необґрунтованому тиску на бізнес», - переконаний експерт.

У цьому зв’язку варто нагадати, що поміж ключових кроків та зобов’язань України у межах Плану для реалізації програми «Ukraine Facility» Європейського Союзу є якраз реформа прокуратури, що базується на прозорому кадровому відборі та посиленні відповідальності прокурорів. Проте втілити цю реформу планується не раніше 2026 року. Тому й важливо посилити внутрішній контроль за її діяльністю вже зараз та розмежувати повноваження.

«Всі інституції, окрім Бюро економічної безпеки, взагалі не повинні займатися економічними питаннями. Бо, на жаль, поки що і СБУ, й НАБУ, і ДБР, і Національна поліція – всі знаходять точки дотику, через які можна впливати на бізнес, знаходять можливості порушувати кримінальні справи та щось розслідувати. Я ж вважаю, що держава має ліквідувати економічні підрозділи у складі цих структур», – каже в коментарі Укрінформу фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Суперечки ж між державою та бізнесом, на його думку, мають вирішуватися у спеціальних арбітражних або третейських структурах.

«Йдеться, скажімо, про модель третейського суду, на формування якого б впливали і держава, й суспільство, і бізнес. Такий суд міг би бути останньою апеляційною інстанцією для вирішення економічних суперечок», – пояснив Кущ.

Він також не підтримує ідею створення окремої прокуратури для процесуального нагляду за розслідуванням економічних злочинів. І скептично оцінює уникнення її працівниками невмотивованого тиску на бізнес.

«Подрібнення органів нагляду та створення окремої економічної прокуратури за наших умов призведе до реінкарнації звичних практик – вона фактично стане найбільш «хлібним» місцем для любителів поживитися за чужий рахунок», - вважає фінансовий аналітик.

Як приклад, він наводить створення у 1990-ті роки спеціального управління боротьби з економічною злочинністю. Спочатку це справді давало результат.

«Але потім уся модерація економічної корупції сконцентрувалася у цьому управлінні – «наїзди» на бізнес, «маски-шоу» й тощо. Так і тут. У принципі, спочатку СЕП справді може принести позитивний результат. Але без зміни суті нашої правоохоронної системи, без об’єктивного підвищення довіри до неї з боку суспільства та бізнесу, незабаром ймовірний черговий рецидив», – переконаний Олексій Кущ. 

Тож чи має законопроєкт №11087 шанс на ухвалення Верховною Радою – поки що незрозуміло. Поміж його авторів чимало впливових парламентаріїв – представників влади та опозиції, – у незаангажованості і добрих намірах яких немає сумнівів. Певно, багато в чому ставлення до документа залежатиме від оцінок бізнес-асоціацій та міжнародних партнерів України, а не лише профільного Комітету Верховної Ради, де лише почали знайомитися з документом. 

Владислав Обух, Київ